- чужаниця
- -і, ж., перев. у спол. чужа́ чужани́ця, розм.Чужа людина, чужак; чужі люди.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
чужаниця
Смотреть что такое "чужаниця" в других словарях:
чужаниця — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
чужа-чужаниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
